Згідно яких вимог зазначається в чеку РРО/ПРРО назва товару (послуги)?
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13. (далі – Положення №13) чітко визначає обов’язковість наявності реквізиту фіскального касового чеку «Назва товару (послуги)». Цей же документ у п. 1 Положення №13 дає нам і визначення назви товару (послуги):
«Назва товару (послуги) — слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання»
Отже, виходячи з цього визначення, назва товару в розрахунковому документі РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувалися одночасно дві умови:
- Назва повинна відображати споживчі ознаки товару. Це означає, що в назві товару в літерному або літерно-цифровому вираженні повинні міститися фірмова або власна назва товару, його марка, вид, сорт, комплектність, колір, потужність, маса чи обсяг однієї одиниці, назва виробника, а також будь-які інші характеристики, що дозволять відрізнити конкретний товар від іншого, аналогічного товару.
Звісно, вказувати в чеку всі без винятку характеристики товару немає необхідності! Комбінація характеристик із наведеного переліку може бути довільною та повинна визначатися суб’єктом господарювання на свій розсуд з урахуванням принципу розумної достатності. Головна мета тут – назва повинна давати можливість однозначно здійснити ідентифікацію реалізованого товару як споживачем, так і суб’єктом господарювання (продавцем).
- Назва товару повинна однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання. Тобто, якщо за даними обліку у суб’єкта господарювання є декілька товарів (товарні позиції) з однаковими назвами, то в чеку РРО/ПРРО назва повинна зазначатися так, щоб можна було однозначно ідентифікувати, який саме з них продається.
Розглянемо на прикладах варіанти зазначення назви товарів у розрахункових документах РРО / ПРРО.
Приклади зазначення назви товарів у фіскальних чеках.
Приклад 1.
Магазин здійснює продаж дріжджів пресованих «Екстра». Якщо реалізуються дріжджі «Екстра» лише однієї торгової марки (наприклад, «Харківські дріжджі»), одного виду і одного фасування, то в чеку РРО/ ПРРО у якості назви товару достатньо вказати «Дріжджі ‘Екстра’». Якщо ж наприклад, суб’єкт господарювання продає дріжджі «Екстра» різних торгових марок («Харківські дріжджі», «Львівські дріжджі»), то назва товару повинна містити й торгову марку (наприклад, «Дріжджі ‘Екстра’ Харківські дріжджі»). Якщо ці дріжджі продаються ще й в різних фасуваннях (1 кг або 500 гр.), то це також має бути зазначено у назві товару (наприклад, «Дріжджі ‘Екстра’ 1 кг Харківські дріжджі». Якщо податківці виявлять, що у вас за даними обліку є два різних товари (наприклад, дріжджі «Екстра» Харківські дріжджі та дріжджі Екстра Львівські дріжджі), а в чеку РРО буде зазначено лише «Дріжджі Екстра», то визнають це порушенням зазначення назви в чеку РРО/ПРРО, а фіскальний чек, відповідно, недійсним.
Приклад 2.
Магазин здійснюєте продаж смартфонів. Розглянемо на прикладі смартфон Xiaomi Redmi 10C 4/128 GB. Цей телефон існує в різних кольорах (блакитний, червоний і т.д.). Припустимо, постачальник зазначає кожний колір телефону як окрему товарну позицію. Ціна при цьому однакова. В такому випадку ви можете в своєму обліку:
1) теж обліковувати кожний колір під окремою товарною позицією і, відповідно, в фіскальному чеку РРО/ПРРО має бути в назві товару зазначений колір цього телефону;
2) обліковувати (оприбуткувати) всі кольори цієї моделі телефону під однією товарною позицією. Для цього краще скласти таблицю-відповідності, де з одного боку будуть зазначені найменування товарів відповідно до вхідних документів, а з іншого — уніфіковане ваше найменування, за яким товар буде відображатися в обліку і, відповідно, в розрахунковому документі РРО/ПРРО. В такому випадку, якщо в обліку всі кольори цієї моделі телефону будуть під однією товарною позицією, в чеку РРО/ПРРО не потрібно зазначати дані щодо кольору телефону.
Приклад 3.
Суб’єкт господарювання отримує один і той же товар (одного виробника з однаковими якостями), але від різних постачальників, то кожен з них може по-різному вказувати назву цього товару. Наприклад, є три абсолютно однакових телевізори однієї торговельної марки, які один ваш постачальник називає «Телевізор Самсунг сірий», другий — «Телевізор Самсунг», а третій — «Телевізор Samsung». В такому разі ви можете це обліковувати (оприбутковувати) за однією товарною позицією, наприклад, «Телевізор Samsung». І, відповідно, в чеку РРО/ПРРО буде фігурувати саме ця назва. Але для цього краще скласти «Таблицю відповідності», де з одного боку будуть зазначені найменування товарів відповідно до вхідних документів, а з іншого — уніфіковане найменування, під яким ці товари зазначаються в обліку, і відповідно в чеку РРО/ПРРО.
Особливості зазначення назви товарів у розрахункових документах РРО / ПРРО.
Окрім зазначеного вище, існують ще й інші нюанси зазначення назви товарів у розрахункових документах РРО / ПРРО, а саме:
Продаж підакцизних товарів. У п. 2 розділу ІІ Положення №13 та у листі ДПСУ від 02.05.2022 № 458/ІПК/99-00-07-05-01-06 зазначено, що для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування товару. Він не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням, окрім найменування, ціни та кількості, також їх коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а за умови реалізації алкогольних напоїв — ще й реквізити (цифрове значення штрихового коду) марок акцизного податку.
Продаж комплектів товарів. Наприклад, ви придбали окремі товари (виделки та ножі), які потім продаєте в комплекті «Столовий набір». Якщо у вас таке комплектування пройшло по обліку, тобто, наприклад, на рахунку 28 «Товари» у вас вже обліковується це як комплект, тоді і в фіскальному чеку РРО/ПРРО зазначайте назву «Комплект ‘Столовий набір’». Якщо цього не відбулося потрібно зазначати окремо назву та кількість кожного товару, що входить в цей комплект. Існують також певні особливості при роздрібній торгівлі комплектів підакцизного товару. Наприклад, здійснюється продаж комплекту «Святковий набір», в якому присутні три пляшки різного виду алкоголю з різними кодами УКТ ЗЕД. У такому випадку у касовому чеку має бути запрограмований кожний товар підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (лист ДПСУ від 26.08.2020 № 3580/ІПК/99-00-07-05-01-06).
Скорочення назви товару. Кількість символів, для зазначення назви товару в чеку РРО обмежена. У зв’язку із цим цей реквізит можна зазначати в скороченому вигляді. Наприклад, «Сигарети Parliament Platinum» можна зазначити як «Сигарети Parliam Plat». Основне правило — скорочення повинно давати повне уявлення про який товар іде мова, тобто уникайте скорочень, які допускають різні тлумачення. Наприклад, скорочення «цук» може означати «цукор», «цукерки», «цукати» та інше. Для забезпечення унікальності найменування товару доцільно використовувати складову найменування, яка дозволяє відрізнити його від аналогічного. Водночас бувають товари, найменування яких має загальний вигляд і не може мати додаткової частини назви, яка робила б її унікальною (наприклад, шкарпетки, шпильки, хустка тощо). У такому разі податківці рекомендували ідентифікувати товар унікальним кодом, який друкується поряд з найменуванням товару і є невід’ємною частиною його назви (див. лист ДПАУ від 04.08.99 № 11474/7/23-3117).
Відповідальність.
Що загрожує, якщо назва товару (послуги) в чеку буде зазначена з порушенням вимог? Оскільки найменування товару (послуги) — обов’язковий реквізит касового чека, а помилки в заповненні обов’язкових реквізитів представники ДПС традиційно розглядають як їх відсутність, то такий документ не вважатиметься розрахунковим. Таке порушення передбачає накладення штрафу згідно з п. 1 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у розмірі 100 % (150 %) вартості реалізованих товарів (послуг).
