- Загальні відомості про товарно-транспортну накладну.
- Завантажити бланк товарно-транспортної накладної.
- Основні правила заповнення ТТН.
- Етапи документообігу товарно-транспортної накладної.
- Електронна товарно-транспортна накладна.
- У яких випадках можна не оформлювати ТТН.
- Відповідальність за відсутність ТТН, не заповнення потрібних реквізитів і неточність даних.
- Найпопулярніші питання щодо заповнення ТТН:
Читайте також
Додаткова обробка для 1С “Друк ТТН”.
Читайте також
Додаткова обробка для 1С “Друк ТТН”.
Загальні відомості про товарно-транспортну накладну.
Наказом Мінінфраструктури від 14.11.2024 р. № 1332:
- внесено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 р. № 363;
- викладено у новій редакції товарно-транспортну накладну (ТТН) (додаток 7 до Правил).
Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом України “Про автомобільний транспорт” та цими Правилами.
У разі необхідності форма ТТН може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
А у разі виробництва та/або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин (парнокопитних та інших копитних), товарно-транспортна накладна має містити відомості про ідентифікацію тварин, що підтверджують зв’язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м’яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано.
При перевезенні харчових продуктів тваринного походження ТТН має містити відомості про умови їх зберігання (температурний режим).
Наказ № 1332 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 3 січня наказ офіційно опубліковано у виданні “Офіційний вісник України” від 03.01.2025 р.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1727 від 12.12.2025 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства транспорту України спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні» у 2026 році до ТТН було запроваджено новий реквізит «Місце, де зберігається автомобіль», що вимагає особливої уваги як перевізників, так і вантажовідправників.
Даний реквізит заповнюється у випадках передбачених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07 червня 2010 року № 340
Реквізит «Місце, де зберігається автомобіль» стане обов’язковим тільки з 26 липня 2026 року, але заповнювати його можна вже зараз.
Завантажити нову форму ТТН:
Основні правила заповнення ТТН.
Правила заповнення ТТН передбачають, що потрібно керуватися вимогами пунктів 11.3-11.9 Правил № 363, серед яких:
- ТТН повинен оформляти замовник послуги з перевезення (п. 11.3 Правил № 363). Найчастіше це робить вантажовідправник, адже тільки у нього повна інформація про товар.
- Паперові ТТН заповнюємо вручну, друкарським або змішаним способом. Також можливе використання факсиміле, якщо це передбачає договір (лист ДФС від 04.09.2015 № 18936/5/99-99-10-03-02-15).
- Завжди треба виписувати не менше, ніж 3 екземпляри ТТН. Навіть у ситуації співпадіння вантажовідправника, вантажоотримувача та замовника в одній особі. Це ситуація, коли підприємство для того, щоб перевезти вантаж для самого себе скористалося послугами стороннього перевізника. Якщо є експедитор, то складаємо 4-й екземпляр ТТН.
- Печатки не потрібні.
- На кожну поїздку — окрема ТТН.
- На кожного вантажоотримувача — також окрема ТТН. Наприклад, якщо ТМЦ перевозить один перевізник за декількома точками (місцями доставки), то треба виписати по 3 екземпляри ТТН на кожну точку.
Допущені помилки у паперових ТТН в можна виправити коректурним способом: закреслити, написати правильно й зробити надпис «Виправлено» з підписами всіх сторін процесу перевезення та датою.
Етапи документообігу товарно-транспортної накладної.
1. Вантажовідправник виписує 3 екземпляри ТТН (п. 11.3 Правил № 363) та підписує їх у спеціальному полі на зворотній стороні бланку.
2. Водій приймає вантаж і також підписує усі 3 обов’язкові екземпляри ТТН (лицьова сторона бланку) (п. 11.4 Правил № 363). На цьому етапі може з’явитися ще й експедитор — тоді у обіг долучається додатковий (четвертий) екземпляр ТТН.
3. 1-й екземпляр ТТН залишається у відправника, а 2-й і 3-й – у водія і вони будуть у нього до доставки товару отримувачу. Їх він може показати поліції, якщо виникне потреба.
4. Відбувається приймання товару отримувачем, який підписує 2-й і 3-й екземпляри ТТН (зворотна сторона бланку). Собі він залишає 2-й екземпляр ТТН. Водію уже тут підписувати ТТН не потрібно (п. 11.5 Правил № 363).
5. Водій забирає 3-й екземпляр (уже з підписом отримувача) і потім передає його перевізнику, на якого працює (п. 11. 5 Правил № 363). Якщо є потреба, собі водій може зняти копію.
Електронна товарно-транспортна накладна.
Насьогодні вже можливим є використання електронних ТТН з використанням електронного підпису (п 11.1 Правил № 363).
Електронні ТТН мають такі особливості:
- Для водія замовником (відправником) друкується паперова копія e-ТТН, щоб він міг пред’явити її поліції як супровідний документ до вантажу (див. вимогу п. 11.5 Правил № 363). Водій (експедитор) при цьому на копії ставить свій підпис, який підтверджує, що він прийняв до перевезення вантаж.
- Супровідні документи також треба оформити в електронній формі з використанням електронного підпису (ЕП).
Щодо правил складання й документообороту е-ТТН, то вони такі ж, як і для паперової форми. Однак замість підпису відбувається накладання ЕП. Водію ж доведеться окрім накладання ЕП ще й підписати паперову копію ТТН, яка йому видається.
Електронна товарно транспортна накладна має такі переваги:
- можливість миттєвого погодження та підписання документів з контрагентами на вантажоперевезення;
- стає неможливою втрата документів, як це буває з паперовими аналогами; прозорість бізнес-процесів, так як електронний документообіг легше відстежити й створити базу.
У яких випадках можна не оформлювати ТТН.
У оновленому визначенні ТТН, яке містять Правила № 363, закладений виняток, що ТТН складається «крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб» (п. 1 Правил № 363).
Таким чином, не оформлювати ТТН можуть лише фізособи, які перевозять вантажі:
- за власний кошт;
- для власних потреб.
Але ці дві умови потрібно дотримати одночасно.
Оскільки автомобільний перевізник — це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (п. 1 Правил № 363), то перевізником може бути й особа, з якою не укладався договір надання послуг перевезення, наприклад:
- постачальник, який доставляє товар покупцю за власний кошт;
- покупець, який забирає товар зі складу постачальника (самовивіз товару).
Однак без відповіді залишається питання щодо здійснення перевезення ТМЦ для власних потреб водієм підприємства, наприклад, між власними підрозділами, адже у такому випадку:
- Учасник транспортного процесу всього лише один — саме підприємство, тобто не можна виділити автомобільного перевізника, вантажовідправника та вантажоотримувача.
- Відсутня комерційна складова. Переміщення між підрозділами може бути пов’язане з різними причинами. Внаслідок такого перевезення підприємство прибутку не отримує.
На перший погляд можна зробити висновок, що під час перевезення між підрозділами ТТН, як і раніше, не потрібна. Проте навіть за таких обставин краще скласти ТТН на перевезення вантажу, оскільки за власний кошт і власні вантажі можуть перевозити лише фізичні особи.
Відповідальність за відсутність ТТН, не заповнення потрібних реквізитів і неточність даних.
За порушення вимог щодо внесення відомостей до товарно-транспортної накладної передбачена адміністративна відповідальність вантажовідправника. Такі норми містить до Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП).
Вантажовідправника можуть покарати штрафом за те, що він вніс:
- недостовірні відомості про масу або габарити вантажу до ТТН;
- відомості про масу або габарити вантажу до ТТН, які перевищують параметри, встановлені законодавством, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (ст. 133-2 КпАП).
Однак вантажовідправник відповідає за внесення недостовірних відомостей про масу вантажу до ТТН лише у разі перевищення транспортним засобом, яким перевозять зазначений вантаж, вагових нормативних параметрів, визначених законодавством.
Перевізника, в свою чергу, можуть покарати штрафом за неправильно заповнену ТТН, оскільки неправильне заповнення або взагалі не заповнення обов’язкових реквізитів ТТН прирівнюється до її відсутності.
Застосовувати дані штрафи зобов’язана Держслужба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка діє на підставі Положення, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 103.
Податківці, в свою чергу, мають дві позиції щодо ТТН:
- ТТН має бути обов’язково, оскільки без неї нема й господарської операції, тобто не було перевезення товарів, а тому сама операція – «безтоварна». Посилаючись на «єдиність» ТТН, податківці не визнають достатності інших документів: видаткових накладних, актів виконаних робіт, актів приймання-передачі тощо. Однак судова практика це заперечує – наявність або відсутність ТТН та недоліки у її оформленні не є підставою для висновків про «безтоварність» господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо є інші дані, що свідчать про рух активів або зміни у зобов’язаннях платника податків (рішення ВСУ від 02.03.2023 у справі № 804/644/16).
- ТТН недостатньо, бо ТТН не є документом, який містить інформацію для визначення об’єкта оподаткування ПДВ (лист ДПС від 29.03.2023 № 525/ЗПІ/99- 00-21-03-02-10). Для визначення об’єкта оподаткування ПДВ треба мати підтверджений факт здійснення господарської операції з постачання товарів (послуг). І такий факт підтверджують первинні документи, які складені за правилами бухгалтерського обліку (видаткова накладна, акт виконаних робіт, акт приймання передачі тощо)
Отже, відсутність ТТН загрожує невизнанням:
- витрат, пов’язаних з реалізацією (придбанням) товарів;
- витрат, пов’язаних з доставкою реалізованих (придбаних) товарів;
- податкового кредиту, пов’язаного з придбанням товарів (для платників ПДВ).
Див. також “ТТН як підвердження господарської операції.“
Див. також “ТТН як підвердження господарської операції.“
Найпопулярніші питання щодо заповнення ТТН.
1. Форма ТТН.
ст.48 ЗУ “Про автомобільний транспорт” визначає обов’язкові реквізити, що мають міститись у товарно-транспортній накладній, а саме:
- дату та місце складання;
- вантажовідправника;
- вантажоодержувача;
- автомобільного перевізника;
- відомості про транспортний засіб;
- пункти завантаження і розвантаження;
- місце складання;
- відомості про транспортний засіб, а саме довжина/висота/ширина та загальна маса ТЗ з вантажем.
ТТН повинна містити всі обов’язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» (стаття 48) та самою формою, наведеною у додатку 7 до Правил.
В той же час форма ТТН не є уніфікованою формою документа, тому формат її оформлення може відрізнятися від додатку 7.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Так.
Форма ТТН не є уніфікованою формою документа, тому формат її оформлення може відрізнятися від додатку 7 за наявності всіх обов’язкових реквізити, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» (стаття 48) та самою формою.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Всі.
Крім тих, які неможливо заповнити у зв’язку із специфікою вантажу.
(Наприклад: при перевезенні зерна – кількість місць або вид пакування заповнити немає можливості. Якщо перевозити автомобілі, то температурний режим та відомості про ідентифікацію тварин заповнювати непотрібно).
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Можна заповнювати, за умови, що всі обов’язкові реквізити заповнені.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов’язковим зазначенням відомостей про вантаж.
Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України та Закону України від 23 березня 2017 року № 1982-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями»:
- Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
- Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Ні.
Графи заповнюються у разі наявності такої інформації.
2. Місце складання, Вид перевезень, Автомобільний перевізник, Вантажовідправник, Вантажоодержувач.
Згідно ДСТУ 4163:2020 місце складення документа має відповідати найменуванню населеного пункту відповідно до Кодифікатора адміністративно- територіальних одиниць та територій територіальних громад.
(Наприклад: с-ще Гостомель, Гостомельської ТГ, Київської обл.).
Реквізит «місце складання» має відображати фактичне місце завантаження вантажу, а не юридичну адресу вантажовідправника.
Насамперед місце складання ТТН має відповідати місцю фактичного завантаження вантажу на транспортний засіб. Якщо автомобіль завантажується не на території адміністративної адреси підприємства, а, наприклад, безпосередньо в полі, на складі у виробничій зоні чи у тимчасовому місці зберігання, вказується назва найближчого населеного пункту, в межах якого або поряд з яким здійснюється завантаження.
Заповнення реквізиту «вид перевезень» в Законі №2344 та Правилах №363 прямо не визначене. Рекомендації щодо його оформлення містилися у листі Міністерства інфраструктури України від 11.03.2014 № 2455/25/10-14.
Цитата з листа:
“Стосовно питання заповнення реквізиту «вид перевезень». Реквізит «вид перевезень» у товарно-транспортній накладній передбачає зазначення виду роботи перевізника – за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за кілометровим тарифом, централізовані перевезення тощо.”
Ключовим є словосполучення «тощо», яке відкриває можливість для застосування й інших варіантів формулювання, залежно від характеру перевезення. Таким чином, у випадках, коли вантаж перевозиться без залучення комерційного перевізника, цей реквізит може бути заповнений, наприклад, як:
- «самовивіз» – якщо вантаж забирається покупцем власним транспортом;
- «за свій рахунок» – якщо перевезення здійснюється силами й засобами підприємства без компенсації;
- «службове перевезення» – у разі переміщення між власними підрозділами.
Реквізит «Місце зберігання транспортного засобу», пов’язаний із змінами та оновленням вимог до режиму роботи та відпочинку водіїв комерційного транспорту.
У формі ТТН біля реквізиту «місце зберігання транспортного засобу» стоїть зірочка (*), а в нижній частині бланку наведено пояснення цієї зірочки. У ньому чітко сказано, що цей реквізит заповнюється у випадках, передбачених Положенням про особливості режиму праці та відпочинку водіїв (далі – Положення).
Пункт 5 Положення визначає виключення, на які не поширюються його вимоги. Серед них – різні види перевезень, які мають обмежену відстань (до 100 км по прямій) від місцезнаходження суб’єкта господарювання або місця зберігання транспортного засобу, що має бути зазначене у товарно-транспортній накладній. До таких випадків належать:
- пп. 1 – перевезення без оплати для потреб основної діяльності водія, якщо керування авто не є його основною професією, транспорт не важчий за 7,5 т;
- пп. 6 – техдопомога/евакуація спеціалізованим транспортом;
- пп. 11 – сільськогосподарські або лісогосподарські підприємства, які перевозять вантажі орендованим транспортом;
- пп. 12 – використання тракторів у межах сільськогосподарської або лісогосподарської діяльності;
- пп. 14 – вантажні перевезення екотранспортом (газ/електроенергія), вагою до 7,5 т;
- пп. 26 – перевезення живих тварин між фермами, ринками і скотобійнями;
- пп. 27 – перевезення будівельної техніки для потреб будівельного бізнесу, якщо водій не є професійним водієм.
У всіх згаданих випадках обов’язковою умовою є фіксація місця зберігання транспортного засобу (на підприємстві, у філії тощо), та його відображення в ТТН як елемент, що обґрунтовує право на виняток із застосування Положення.
Чи потрібно вказувати місце зберігання транспортного засобу в інших випадках, коли Положення застосовується?
Звертаємо увагу, що наприкінці пункту 5 є останній абзац, який не стосується конкретних випадків і звучить узагальнено: «Місцезнаходження (адреса) суб’єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, зазначається у товарно-транспортній накладній».
Крім того, місце, де зберігається транспортний засіб, згадано у розділі ІІІ Положення, де йдеться про подовження щоденного та щотижневого часу керування водія. Зокрема, вказано, що такий час може бути подовжено у разі необхідності доїзду до місця, де зберігається такий транспортний засіб.
Якщо не надійде відповідних роз’яснень від Мінрозвитку, зазначати місце, де зберігається транспортний засіб, мають усі перевізники, які підпадають під дію Положення – оскільки це буде запорукою того, що у разі перевищення робочого часу водіїв буде доказ того, що це не є порушенням і відповідає нормативному акту.
Текстовий опис полів можна не відображати у повному обсязі, оскільки текстовий опис це інформаційні данні щоб розуміти, які данні потрібно зазначити для цього обов’язкового реквізиту.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України
Форма ТТН передбачає поля «Пункт навантаження» та «Пункт розвантаження» текстовий опис яких зазначає «місцезнаходження».
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Вантажовідправник – особа, що вносить дані до ТТН, і висновок, хто є вантажовідправником – інколи викликає запитання, оскільки не кожне перевезення повністю збігається з умовами торгової операції. Вантажовідправник не завжди є постачальником, або стороною договору купівлі-продажу, або замовником перевезення.
Згідно зі ст. 1 Закону №2344, вантажовідправник – це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Це означає, що вантажовідправником слід вважати ту особу, яка безпосередньо зі свого складу (місця зберігання) передає вантаж у транспортний засіб. Це може бути відокремлений підрозділ підприємства, склад логістичного оператора, виробничий майданчик тощо. Жоден інший суб’єкт – ні замовник, ні торговий посередник, ні продавець товару – не може вважатися вантажовідправником, якщо він фактично не передає товар водієві.
Це має важливе значення, оскільки саме вантажовідправник відповідає за достовірність і повноту відомостей, зазначених у товарно-транспортній накладній. Лише він має фактичний доступ до інформації про кількість, найменування, упаковку, масу, стан і інші характеристики вантажу. Відповідно, саме ця особа оформляє та підписує ТТН у частині відпуску вантажу.
Аналогічні питання інколи виникають щодо реквізиту «вантажоодержувач».
Відповідно до ст. 1 Закону №2344: вантажоодержувач – це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством.
З цього витікає чітке визначення: вантажоодержувачем є саме особа, яка фактично приймає вантаж з транспортного засобу, організовує чи здійснює його розвантаження, а також розписується у відповідному розділі ТТН про прийняття вантажу. Це не обов’язково покупець товару, не обов’язково кінцевий споживач чи сторона договору поставки.
Отже, вантажоодержувачем в ТТН зазначається юридично та фактично відповідальна особа, на чий об’єкт (склад, цех, торгову точку тощо) прибуває транспортний засіб, та яка здійснює фізичне приймання товару. Саме її представник ставить підпис у ТТН про прийняття вантажу, з фіксацією кількісних та якісних показників вантажу в межах його повноважень.
У договорах транзитного постачання виникають складнощі з ідентифікацією учасників перевезення в ТТН, однак їх можна чітко розмежувати на основі визначень, наведених у законодавстві.
У таких ситуаціях ідеться про модель, коли посередник (транзитна особа) купує товар у постачальника, але не приймає його на свій склад, а одразу, за умовами договору, організовує доставку товару своєму покупцю. Це характерна ситуація, що часто виникає у тристоронніх чи ланцюгових правовідносинах між суб’єктами господарювання.
З огляду на вищезгадані визначення зі ст. 1 Закону №2344:
- вантажовідправником у такій ситуації є безпосередній постачальник, якщо саме зі свого складу він передає товар для завантаження у транспортний засіб;
- вантажоодержувачем є кінцевий покупець, який приймає вантаж на своєму складі, безпосередньо з автомобіля.
Тобто визначення в ТТН базується не на правовій конструкції договорів, а на фактичному переміщенні товару в просторі: хто фізично передає і хто приймає вантаж.
В ТТН заповнення для фізичної особи передбачено (прізвище (за наявності), власне ім’я та по батькові (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У разі необхідності форма товарно- транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу (в тому числі «Замовник»).
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Необхідно прописувати повну назву підприємства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повністю прізвище, ім’я та по батькові.
Що стосується унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР), то він може бути зазначений лише за наявності. Такий номер присвоюється громадянам, які оформили ID-картку або біометричний закордонний паспорт.
Оскільки оформлення зазначених документів не є обов’язковим для фізичної особи, то відсутність УНЗР не вважається помилкою при заповненні цього реквізиту. Відсутність УНЗР не є підставою вважати реквізит заповненим з порушенням, оскільки його внесення вказано як можливе лише «за наявності».
Складається Акт про переадресацію вантажу, в якому уточняється місце вивантаження. Акт додається до ТТН. Вся основна інформація наведена у ТТН.
Відповідь однозначна: необхідно керуватися визначенням терміна «автомобільний перевізник», наданим у ст. 1 Закону №2344 та п. 1.3 Правил №363.
Відповідно до законодавства:
автомобільний перевізник – це суб’єкт господарювання, який має право здійснювати перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на законних підставах, тобто або на праві власності, або на інших законних підставах користування транспортними засобами (наприклад, оренда, лізинг тощо).
Отже, у реквізиті «автомобільний перевізник» вказується не посередник, а юридична чи фізична особа, яка здійснює транспортування вантажу:
- або власник транспортного засобу,
- або особа, яка користується ним на підставі договору оренди,
- і у якої водій є працівником або сам водій є ФОП-перевізником, який керує автомобілем.
Будь-яке інше трактування цього реквізиту призведе до юридичної невідповідності між ТТН та фактичним виконанням перевезення. Тому важливо, щоб підписанти ТТН належним чином перевіряли документи на транспорт і трудові/цивільно-правові відносини з водієм.
Отже, зазначаємо інформацію про фактичного Автомобільного перевізника, за потреби доповнюємо реквізитом Експедитор.
Пункт 11.1 Правил.
У разі необхідності форма ТТН може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
3. Відомості про транспортний засіб.
Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі вказується у разі наявності.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Так, відповідають.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Так.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачено внесення до ТТН загальної ваги ТЗ, у тому числі з вантажем, та маси брутто.
Ст. 5 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що в Україні застосовуються одиниці вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології.
Визначення основних одиниць SI, а також їх позначення та правила застосування одиниць вимірювання і правила написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 4 серпня 2015 року № 914.
Відповідно до наказу № 914 назва величини «вага» вимірюється в «ньютонах», а «маса» у «кілограмах».
Таким чином, з метою врахування норм обох законів в ТТН використовується «вага/маса».
По суті у відомостях про транспортний засіб «загальна вага/маса з вантажем та маса брутто, т» вказується:
- маса ТЗ (з техпаспорту) + маса вантажу (з тарою у разі наявності)
- або маса за результатами зважування.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Потрібно брати з техпаспорту інформацію про масу тягача + маса напівпричепа + маса вантажу.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Окремо по кожній ТТН (е-ТТН) з урахуванням вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
У кожній ТТН має бути прописана одна цифра (вага ТЗ з свідоцтва про реєстрацію ТЗ (без навантаження) + маса брутто вантажу по цій ТТН).
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Попередня версія ТТН взагалі не передбачала реквізитів «Відомості про транспортний засіб».
Разом з тим, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів е товарно- транспортна накладна, яка містить всі обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
У разі необхідності форма товарно- транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Довжина сплюсована, висота та ширина – максимальна.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Пункт 6.10 Правил передбачено, що при зважуванні автопоїздів необхідно весь автопоїзд становити на ваги. Якщо розміри платформи не дозволяють установити весь автопоїзд, то автомобіль і причіп зважують окремо, при цьому треба прослідкувати за тим, щоб дишло автопричепа не торкалося землі.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Потрібно вказувати загальні параметри автопоїзду.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
4. Відомості про вантаж.
Так, відповідають.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Так.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Ці відомості заповнюються тільки у разі перевезення відповідної продукції. Якщо ні, колонки зберігаються, та в них проставляються прочерки або не заповнюються взагалі.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Дозволяється за наявності в ТТН посилання на видаткову накладну в реквізиті супровідні документи на вантаж.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Зазначається загальна назва товару та відсилка на видаткову накладну.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Ні.
ТТН повинна містити всі реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» (стаття 48) та самою формою, наведеною у додатку 7 до Правил.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Просто не заповнюєте відповідні поля.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Наприклад:
- Триста кілограм.
- Вісім тон триста кілограм.
- Вісімнадцять (якщо без кілограмів).
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Регулювання з цього питання не змінювалось.
У разі неможливості заповнення якоїсь інформації у «Відомостях про вантаж» через специфіку вантажу, така інформація може на вноситись.
Правила перевезення вантажів на піддонах та у пакетах наведено у главі 18 Правил.
Зміни щодо регулювання цього питання не вносились.
Відповідно до наказу Мінекономіки від 04.08.2015 № 914 дозволена позасистемна одиниця фізичної величини “масса” кратна та частинна від одиниць SI це тонна. Співвідношення з одиницею SI 1т = 1000 кг
Тобто 200 кг це 0,2 т і т. д.
Маса брутто це маса вантажу з тарою. Тара відповідно до Правил це основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції.
У кожній ТТН має бути прописана одна цифра (вага ТЗ з свідоцтва про реєстрацію ТЗ (без навантаження) + маса брутто вантажу по цій ТТН).
Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон № 771) у разі виробництва та/або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин (парнокопитних та інших копитних), товарно-транспортна накладна має містити відомості про ідентифікацію тварин, що підтверджують зв’язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м’яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано.
Відповідно, оператор ринку який вводить в обіг вказану сировину повинен забезпечити в накладній наявність відомостей про ідентифікацію тварин.
В подальшому простежуваність повинна бути забезпечена на всіх стадіях виробництва.
У колонці «температурний режим транспортування» зазначається температура, при якій повинен зберігатися (транспортуватися) харчовий продукт відповідно до умов визначених оператором ринку. Форма ТТН не передбачає фіксації даних логера. Записи контролю температури вносяться у Лист контрольних перевірок температури у кузові авторефрижератора.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 771 простежуваність харчових продуктів, тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, або речовин, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів, повинна бути забезпечена операторами ринку на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
Відповідно для забезпечення подальшої простежуваності інформація повинна братися із інформації яку надав оператор ринку, який ввів в обіг відповідну продукцію.
Температура зазначається на підставі інформації щодо умов зберігання харчового продукту визначеної у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв’язку або усних повідомлень.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 01.04.2021 № 679 затверджено Порядок і спеціальні вимог до маркування харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 травня 2021 р. за № 601/36223 (далі – Порядок), та Перелік харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 травня 2021 р. за № 602/36224 (далі – Перелік) (введені в дію 18.05.2024).
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку оператор ринку харчових продуктів, що здійснює діяльність, пов’язану з виробництвом та/або реалізацією харчових продуктів, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 1 розділу І цього Порядку, зобов’язаний запровадити та використовувати систему ідентифікації і комплексну систему реєстрації.
Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку система ідентифікації та комплексна система реєстрації має забезпечити:
- зв’язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м’яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано, на всіх етапах виробництва та реалізації харчових продуктів, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 1 розділу І цього Порядку. На етапі забою встановлення цього зв’язку є обов’язком оператора потужності, що є бійнею;
- передавання інформації про країну походження або місце походження на всіх етапах виробництва та реалізації харчових продуктів, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 1 розділу І цього Порядку.
5. Відомості про вантажно-розвантажувальні операції.
Таблиця «вантажно-розвантажувальні операції», також інколи викликає сумніви щодо обов’язковості її заповнення. Одразу зазначимо, що до обов’язкових реквізитів вона не входить.
Це означає, що у разі відсутності заповнення такої таблиці ТТН не втрачає чинності з точки зору транспортного законодавства.
Однак, якщо звернутися до Інформаційної довідки, яку оприлюднили разом Міністерство розвитку громад та територій України та Державна служба України з питань безпеки на транспорті, ми знаходимо відповідь на це питання:
Відповідь:
Місце та час навантаження та розвантаження відповідно до статті 50 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» є істотними умовами Договору про перевезення.
Отже, як можна зрозуміти таку відповідь?
Звернемося до визначення ТТН, яке наведено в Законі №2344 та Правилах №363:
ТТН – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити.
Отже, можна зробити висновок, що відсутність заповнення таблиці вантажно-розвантажувальних операцій позбавляє учасників належним чином підтвердити:
- витрати на такі операції;
- претензії сторін одна до одної щодо порушень умов договору перевезення у частині своєчасності виконання перевезення, а також доставки в належне місце, зазначене в договорі.
Також незаповнення цього розділу унеможливлює однозначне встановлення моменту переходу відповідальності за вантаж, зокрема – в аспекті визначення винної сторони у випадку його пошкодження або втрати.
У судовій практиці така невизначеність може бути розцінена як порушення обов’язку належного документального оформлення перевезення, що, своєю чергою, послаблює позиції сторони у разі спору.
Крім того, для вантажовідправника це створює ризик неможливості підтвердити фактичне надання послуги перевезення або її обсягів з метою формування витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Зокрема, при перевірках податковими органами можуть виникати запитання до реальності господарської операції, якщо один з істотних елементів маршруту – навантаження або розвантаження – не задокументований.
З боку вантажоодержувача або перевізника відсутність записів про час і місце розвантаження унеможливлює фіксацію порушення строків доставки або умов вивантаження, що може бути важливим при пред’явленні вимог щодо якості виконання транспортної послуги чи застосуванні штрафних санкцій.
Таким чином, хоча таблиця вантажно-розвантажувальних операцій не є обов’язковим реквізитом ТТН відповідно до Закону №2344, її наявність забезпечує належну доказову базу у господарських, податкових та потенційно судових спорах. Відтак, заповнення цього розділу є доцільним і рекомендованим з точки зору ділової обачності та юридичної безпеки.
6. Інші питання.
Якщо транспорт використовується для перевезення зерна призначеного для харчування людини такий транспорт повинен бути зареєстрований відповідно до статті 25 ЗУ № 771.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України
Ні. Можна попасти на те, що ДПС поставить під сумнів реальність операції через невідповідність обсягу перевезеного вантажу та вантажопідйомності використаного автомобіля.
Наприклад, якщо було зроблено 3 ходки по 4 т, то перевезено 12 т вантажу. У разі вантажопідйомності авто 4 т постане питання, як за одну «документальну» ходку за ТТН перевезли
12 т?
Ні. Правила № 363 ніяких винятків не містять. Крім того, такої думки притримується Мінінфраструктури у листі від 28.08.2014 №5615/25/10-14. Отже, примірників ТТН завжди не менше 3-х. Якщо треба спростити документообіг, слід використати е-ТТН.
Так. Правила № 363 стосуються всього автотранспорту, а не тільки вантажного і виключень для легкового транспорту не містять.
Ні. Правила № 363 не стосуються пошти. Необхідно перевірити наявність кур’єрської служби в Реєстрі операторів поштового зв’язку (знайти його можна на сайті профільної нацкомісії). Крім того, поштовими можуть вважатися тільки відправлення до 30 кг (п. 14 Правил надання послуг поштового зв’язку, що затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 № 270).
Так. Це питання не врегульовано, але краще, щоб збігалися.
По-перше, тоді не буде питань у податківців: дата податкової накладної має збігатися з датою видаткової накладної (якщо перша подія — відвантаження).
По-друге, податкова розглядає як відвантаження (першу подію) дату початку фізичного руху товару до отримувача, тобто дату відвантаження. І саме цю дату треба ставити в податковій накладній (якщо перша подія — відвантаження).
По-третє, якщо дата передачі товару від перевізника до отримувача відрізняється від дати відвантаження, то краще тоді факт передачі товару отримувачу оформити іншим документом, ніж накладна, наприклад, актом приймання-передачі товару, складеному у довільній формі.
7. Відповідальність.
З точки зору транспортного законодавства відповідальність вантажоодержувача не передбачено законодавством.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
А щодо податкового законодавства див. статтю: “ТТН як підвердження господарської операції.”
У разі неправильного заповнення обов’язкових реквізитів, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт» відповідальність за відсутність ТТН.
За даними сайту Міністерства розвитку громад та територій України.
Так, якщо значення буде перевищувати параметри, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
