Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами?

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відпустки» роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Але, згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про відпустки», час перебування працівника у відпустках без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин, а також на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Наприклад, працівник має право на основну щорічну відпустку терміном 24 календарних дня за відпрацьований робочий рік (ст. 6 ЗУ «Про відпустки). Протягом року 30 календарних днів знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. Оскільки ці дні не враховуються до стажу роботи, термін основної відпустки у нього зменшується на 2 дня та становитиме 22 календарних дня.