У чому полягає різниця між поняттями «сумісництво» та «суміщення» посад?
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. При цьому сумісництво може бути:
- внутрішнім – робота на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи;
- зовнішнім – роботодавці за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом різні.
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах установленої тривалості робочого часу за основною роботою на одному й тому самому підприємстві (ст. 105 КЗпП).
За допомогою нижченаведеної таблиці можна зрозуміти основні відмінності між зовнішнім/внутрішнім сумісництвом та суміщенням посад.
|
Фактори
|
Сумісництво
|
Суміщення посад
|
|---|---|---|
|
Оформлення трудових відносин
|
Укладають окремий трудовий договір про роботу за сумісництвом, видають наказ (розпорядження) про прийняття на роботу за сумісництвом.
|
Письмова згода працівника, наказ (розпорядження) керівника підприємства про покладання додаткових обов’язків в порядку суміщення професій (посад). Окремий трудовий договір не укладають.
|
|
Посада
|
Працівник має право обіймати як однакові, так і різні посади за основним місцем роботи та за сумісництвом.
|
Додаткова робота здійснюється за іншою професією (посадою).
|
|
Строк випробування
|
Може встановлюватися при прийнятті на роботу.
|
Не встановлюють.
|
|
Час виконання роботи, відмінної від основної
|
Виконує роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час (припустимо, з 6:00 до 9:00 він працює за сумісництвом садівником, а з 9:00 до 18:00 у того самого або іншого роботодавця працює прибиральником територій).
|
Виконує додаткові обов’язки за іншою (суміщуваною) професією (посадою) у межах робочого часу за основним місцем роботи (наприклад, з 8:00 до 17:00 суміщує роботу садівника з роботою прибиральника території).
|
|
Облік робочого часу
|
Ведеться окремо від обліку робочого часу за основним місцем роботи.
|
Ведеться за основною посадою (професією).
|
|
Оплата праці
|
Пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
|
Установлюється доплата до посадового окладу. Розмір доплати за суміщення професій (посад) зазначають в колективному договорі, іншому локальному акті роботодавця, що регулює питання оплати праці працівників.
|
|
Трудова книжка
|
Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, вноситься за основним місцем роботи.
|
Не вноситься.
|
Повідомляти податкову чи ні?
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) керівника (чи ФОП), і повідомлення податківців про прийняття на роботу ( ч. 3 ст. 24 КЗпП). При цьому немає значення: працює на момент укладення трудового договору та оформлення наказу про прийняття на роботу працівник у цього роботодавця чи ні.
Тому у разі прийняття внутрішнього (зовнішнього) сумісника обов’язково сформуйте та подайте на нього Повідомлення до податкової. Це є своєрідним підтвердженням, що трудові відносини оформлені належним чином. І за роботу, виконану на умовах внутрішнього / зовнішнього сумісництва, працівник отримує зарплату. Таким чином, порушення трудового законодавства немає.
А ось при суміщенні професій із працівником окремий трудовий договір не укладають та подавати Повідомлення до ДПС не потрібно!
Якщо ви усе ж таки подали Повідомлення на працівника, який суміщає професії (посади), не переймайтеся: усе легко виправити. Щоб вилучити рядок, достатньо сформувати та подати податківцям Повідомлення з типом документа «скасовуюче» з помилковими даними на працівника.
Як нараховується єдиний соціальний внесок (ЕСВ), якщо працівник протягом календарного місяця працював за сумісництвом або суміщенням та отримав суму доходу менше розміру мінімальної зарплати?
Як зазначено у загальнодоступному довідково-інформаційному ресурсі, відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону № 108).
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону №2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві (у ФОПа) як за основним місцем роботи так і за сумісництвом або суміщенням та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Якщо працівник працював на різних підприємствах (ФОПів) при цьому за основним місцем роботи отримав суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Нарахування єдиного внеску на дохід отриманий не за основним місцем роботи здійснюється згідно вимог абзацу третього частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 незалежно від його розміру.
Розглянемо нюанси нарахування ЄСВ за сумісництвом (суміщенням) на прикладах. Загальні умови:
- Розмір мінімальної зарплати – 8000 грн.
- Ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) – 22%.
Приклад 1.
Працівник Василь працював повний календарний місяць на підприємстві ТОВ «Рога та копита» як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом або суміщенням посад та отримав загальний дохід:
- Менше мінімальної зарплати, наприклад, 7900 грн. Сума ЄСВ = 8000,00 х 22% = 1760,00 грн.
- Більше мінімальної зарплати, наприклад, 8100 грн. Сума ЄСВ = 8100,00 х 22% = 1782,00 грн.
Приклад 2.
Працівник Василь працював повний календарний місяць на підприємстві ТОВ «Рога та копита» як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом у ФОПа Іванченко М.І.. Протягом зазначеного періоду його загальний дохід склав 8500 грн., у тому числі в ТОВ «Рога та копита» – 7000 грн., у ФОПа Іванченко М.І. – 1500 грн.
Розмір ЄСВ, нарахований на дохід працівника Василя, буда складати:
- На підприємстві ТОВ «Рога та копита», оскільки дохід менше мінімальної зарплати (7500 < 8000), розрахунок ЄСВ здійснюється від розміру мінімальної зарплати. Сума ЄСВ = 8000,0 х 22% = 1760,00 грн.
- У ФОПа Іванченко М.І., оскільки працював за сумісництвом, розрахунок ЄСВ здійснюється незалежно від розміру доходу. Сума ЄСВ = 1500,00 х 22% = 330,00 грн.