Суть та мета індексації грошових доходів
Індексація грошових доходів — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація віднесена до державних соціальних гарантій згідно ст. 18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III . Також про те, що заробітна плата підлягає індексації, чітко сказано у ч. 5 ст. 95 КЗпП.
Отже, проводити індексацію зобов’язані всі роботодавці незалежно від форми власності, а також фізичні особи-підприємці (ФОП), які використовують працю найманих працівників.
Індексація зарплати працівників проводиться відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (Порядок №1078). Згідно цих документів роботодавці мають індексувати гривневі постійні зарплатні доходи працівників, а разові виплати, середній заробіток та виплати у натуральній формі індексації не підлягають (п.3 Порядку №1078).
Оскільки, норми та гарантії в оплаті праці, встановлені у КЗпП та ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці, а індексація є складовою заробітної плати у частині додаткової зарплати (п.п. 2.2.7 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5), тому невиконання роботодавцем обов’язку щодо індексації зарплати є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці. Також це підтверджується й листом Держпраці від 07.05.2018 № 3570/4.1/4.1-ДП-18.
З чого розпочинається зарплатна індексація? Щоб без помилок проіндексувати зарплату, насамперед потрібно правильно визначити «базовий» місяць — свого роду «точку відліку», від якої відштовхуються для обчислення коефіцієнтів індексації.
Як визначити «базовий» місяць для розрахунку індексації.
Для розрахунку індексації важливо знати місяць останнього підвищення окладу (тарифної ставки), який умовно називають «базовий місяць».
Існує три основних правила, передбачені Порядком №1078, які допомагають правильно визначитися з «базовим» місяцем.
- У місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки) індекс споживчих цін (ІСЦ) приймають за 1 або 100 %. Для подальшої індексації ІСЦ обчислюють наростаючим підсумком з місяця, наступного за місяцем такого підвищення (абз. 1 і 2 п. 5 Порядку № 1078).
- Збільшення зарплати тільки за рахунок постійної надбавки, доплати, премії тощо без підвищення окладу не впливає на суму індексації (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).
- Для новоприйнятих, переведених працівників і працівників, що вийшли з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник (п. 102 Порядку № 1078).
Основні правила нарахування індексації.
Індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (п.1-1 . Порядку №1078). Сума індексації залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Практично в усіх випадках «базовим» місяцем вважається місяць підвищення посадового окладу. І розрахунок індексу споживчих цін (ІСЦ) проводять не індивідуально для кожного працівника залежно від прийому його на роботу, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) — за посадою, яку займає працівник (абз. 3 п. 5 Порядку № 1078). Отже, точкою відліку для обчислення ІСЦ з метою проведення індексації є місяць підвищення посадового окладу (тарифної ставки). Цього місяця значення ІСЦ приймають за 1 або 100 %, а приріст ІСЦ розраховують з місяця, наступного за «базовим». При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції (пп. 3 і 4 ст. 4 Закону про індексацію, п. 1-1 Порядку № 1078). Це означає, що місяць підвищення окладу (ставки) завжди є «базовим» з метою індексації зарплати.
Збільшення зарплати працівника за рахунок установлення або підвищення інших постійних зарплатних складових (надбавок, доплат, премій тощо) без збільшення посадового окладу (тарифної ставки) не впливає на зміну «базового» місяця.
Зниження окладу (тарифної ставки) не впливає на «базовий» місяць для індексації. Тому, якщо ви з урахуванням всіх норм ст. 103 КЗпП (з попередженням за два місяці, з внесенням змін до колдоговору або до положення про оплату праці) зменшили оклади (тарифні ставки), базовий місяць для індексації не змінюється. На базовий місяць впливає тільки збільшення окладів.
У випадку якщо працівник прийнятий на новостворену посаду, обчислення ІСЦ для проведення індексації повинне здійснюватися з наступного місяця після створення посади. Тобто «базовим» місяцем для працівника, що прийнятий на новостворену посаду, буде місяць створення такої посади (її введення в штатний розпис). Роз’яснення щодо цього випадку були надані в листі Мінсоцполітики від 14.06.2016 р. № 263/10/136-16.
Для переведених працівників Порядком № 1078 не передбачено збереження фіксованої індексації, яку вони отримували на попередній роботі (посаді). У випадку переведення з однієї посади на іншу працівник матиме право тільки на поточну індексацію зарплати. А «базовим» для нього буде місяць останнього підвищення окладу за новою посадою.
Для працівників, що вийшли з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років, обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (п. 10-2 Порядку № 1078). Це означає, що «базовим» буде місяць останнього підвищення окладу за займаною посадою.
Жодних обмежень стосовно індексації зарплати працівників, прийнятих на роботу тимчасово за строковим трудовим договором, ні Закон про індексацію, ні Порядок № 1078 не містять. Працівник, прийнятий на роботу за строковим трудовим договором, має таке ж право на індексацію зарплати, як і інші працівники, прийняті на роботу за безстроковими трудовими договорами.
Якщо працівник відпрацював місяць не повністю, індексація виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно до п.3 Порядку №1078 до об’єктів індексації не відносяться виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати (відрядження, відпустка, лікарняний тощо).
Існують випадки коли сума оплати праці за час відрядження включається до складу індексованої зарплати. Детальніше у статті «Як індексувати зарплату / добові відрядженим працівникам?»
Як розраховується сума індексації.
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін (ІСЦ) перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Підвищення зарплати у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Наприклад, якщо ви в січні збільшили оклад, то січень є базовим місяцем. З наступного місяця, тобто з лютого, визначається індекс споживчих цін або індекс інфляції. Індекс за лютий публікується до 10 березня. І якщо той індекс перевищив 103% то вже у квітні можлива індексація зарплати для базового місяця січень.
Розглянемо на прикладі 2024 року.
У січні збільшили оклад (тарифну ставку), тобто січень є базовим місяцем. Індекс споживчих цін починаємо рахувати з лютого.
Лютий 2024 року. Індекс інфляції становив 1,003. Індекс споживчих цін (ІСЦ) становитиме:
1,003 х 100 = 100,3%,
що є менше ніж 103% (поріг індексації) . Індексацію не нараховуємо.
Березень 2024 року. Індекс інфляції становив 1,005. Індекс споживчих цін (ІСЦ) становитиме:
1,003 (лютий) х 1,005(березень) х 100 = 100,8%,
що є менше ніж 103% (поріг індексації) . Індексацію не нараховуємо.
Квітень 2024 року. Індекс інфляції становив 1,002. Індекс споживчих цін (ІСЦ) становитиме:
1,003 х 1,005 х 1,002 х 100 = 101,0%,
що є менше ніж 103% (поріг індексації) . Індексацію не нараховуємо.
Травень 2024 року. Індекс інфляції становив 1,006. Індекс споживчих цін (ІСЦ) становитиме:
1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 100 = 101,6%,
що є менше ніж 103% (поріг індексації) . Індексацію не нараховуємо.
Червень 2024 року. Індекс інфляції становив 1,022. Індекс споживчих цін (ІСЦ) становитиме:
1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 100 = 103,8%
що є більше ніж 103% (поріг індексації). Індексацію нараховуємо. Але не в червні 2024 року, а в серпні! Це відбувається через те, що підвищення зарплати у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ст.3, ст.4 Закону про індексацію), тобто до 10 липня публікується індекс інфляції за червень, а зарплату збільшуємо в серпні.
Таким чином, оскільки сума індексації заробітної плати залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у серпні 2024 року становив 3028 грн., збільшення заробітної плати на суму індексації у серпні 2024 року складатиме:
103,8% х 3028 = (103,8 / 100 – 1) х 3028 = 115,06 грн.
Приклади розрахунку суми індексації заробітної плати.
Розрахунок суми індексації при відпрацюванні повного місяця.
Розрахуємо зарплату працівнику в серпні 2024 року. Вихідні дані: працівник відпрацював повний місяць, оклад становить 10500 грн., місяць збільшення окладу (базовий місяць) – січень 2024 року.
Отже, як зазначено у вищенаведеному розрахунку, індекс споживчих цін у серпні 2024 року (при умові, що базовий місяць січень 2024 року) становить 103,8%, а прожитковий мінімум у серпні 2024 складає 3028,00 грн., сума індексації заробітної плати буде дорівнювати
103,8% х 3028 = (103,8 / 100 – 1) х 3028 = 115,06 грн.,
а нарахована заробітна плата складатиме
10500,00 + 115,06 = 10615,06 грн.
Приклади розрахунку суми індексації при неповному робочому часі.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (кількості відпрацьованих робочих днів). І це стосується працівників, які перебували у відпустці, на лікарняному, у відрядженні або працюють на умовах неповного робочого часу, або перебувають у простої.
Приклад 1. Працівник прийнятий на 0.5 штатної одиниці. Місяць відпрацював повністю. Розрахунок зарплати – серпень 2024 року. Базовий місяць – січень 2024 року. Оклад – 10500,00 грн. Сума індексації у серпні 2024 року (при умові, що базовий місяць – січень 2024 року) – 115,06 грн.
У даному випадку сума індексації буде
115,06 * 0,5 = 57,53 грн.,
а заробітна плата складатиме
10500,00 * 0,5 + 57,53 = 5307,53 грн.
Приклад 2. Працівник прийнятий на посаду з 19 серпня 2024 року. Розрахунок зарплати – серпень 2024 року. Місяць збільшення посадового окладу (базовий місяць) – січень 2024 року. Оклад – 10500,00 грн. Кількість робочих днів у серпні 2024 року – 22. Відпрацьовано працівником – 10. Сума індексації у серпні 2024 року (при умові, що базовий місяць – січень 2024 року) – 115,06 грн.
У даному випадку сума індексації буде
115,06 / 22 * 10 = 52,30 грн.,
а заробітна плата складатиме
10500,00 / 22 * 10 + 52,30 = 4825,03 грн.
Приклад 3. Працівник прийнятий на посаду 01 травня 2024 року. З 26 по 30 серпня перебував у відрядженні (5 робочих днів). Оклад – 10500,00 грн. Розрахунок зарплати – серпень 2024 року. Місяць збільшення посадового окладу (базовий місяць) – січень 2024 року. Сума індексації у серпні 2024 року (при умові, що базовий місяць – січень 2024 року) – 115,06 грн. Кількість робочих днів: червень – 20, липень – 23, серпень – 22.
Оскільки працівник пропрацював на підприємстві більше 2 місяців, розрахуємо добові за час перебування у відрядженні, виходячи із середньоденного заробітку за два останні місяці (ст. 121 КЗпП).
(10500 <червень> + 10500 <липень>) / (20 <р.д. у червні> + 23 <р.д. у липні>) = 488,37 грн/день.
Відповідно до ст. 121 КЗпП розмір добових не може бути нижчим середнього заробітку. У зв’язку з цим розраховуємо середньоденну зарплату за серпень 2024 року та порівнюємо її з попереднім розрахунком.
10500 <оклад> / 22 <р.д. у серпні> = 477,27 грн/день.
Оскільки 488,37 > 477,27, при розрахунку зарплати застосовуємо ставку 488,37 грн/день та сума добових за 5 робочих днів перебування у відрядженні становитиме
488,37 грн/день * 5 р.д. = 2441,85 грн.
Розрахуємо зарплату за відпрацьовані робочі дні у серпні 2024 року, кількість яких становить – 17 (22 р.д. – 5 днів у відрядженні)
10500 / 22 * 17 = 8113,64 грн.
Відповідно до п.3 Порядку №1078 до об’єктів індексації не відносяться виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати (відрядження, відпустка, лікарняний тощо). Тому суму індексації розраховуємо так само як і зарплату (за відпрацьовані робочі дні)
115,06 / 22 * 17 = 88,91 грн.
Таким чином, зарплата працівника у серпні 2024 року
2441,85 + 8113,64 + 88,91 = 10644,40 грн.
Відповідальність за ненарахування індексації зарплати.
Фінансові санкції.
Як зазначалось вище, роботодавець, який не індексує зарплату працівників за наявності підстав для цього, він не дотримується мінімальних гарантій в оплаті праці.
Це загрожує йому фінансовим штрафом згідно абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.
Проте якщо роботодавець усуне порушення, а саме обчислить та виплатить своєчасно не нараховані суми індексації до початку перевірки Держпраці або у строки, визначені приписом Держпраці (якщо таке порушення буде виявлене під час перевірки), то зазначений штраф застосовуватися не повинен. Це прямо зазначено в ч. 6 ст. 265 КЗпП.
Адміністративний штраф.
Окрім фінансових санкцій, передбачених КЗпП, згідно ч. 1 ст. 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X (КУпАП) посадовим особам роботодавця або фізичній особі-підприємцю загрожує адмінштраф. На данний час він становить 510 – 1700 грн. Рішення про його накладення приймають суди. Накласти адмінстягнення можна не пізніше ніж через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 3 місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП).
Отже, маємо 3 місяці з моменту здійснення невиплати індексації, протягом яких до посадових осіб роботодавця може бути застосована адмінвідповідальність. Проте, якщо протягом цього часу до підприємства не завітає Держпраці, про адмінштраф взагалі можна буде забути.